Нажмите клавишу «Enter», чтобы перейти к содержанию

Читати книгу Аліса в Країні Див

Читати книгу Аліса в Країні Див.rar
Закачек 1338
Средняя скорость 1385 Kb/s
Скачать

Читати книгу Аліса в Країні Див

Керрол Льюїс «АЛІСА В КРАЇНІ ДИВ»

Зміст

Передмова. «Прочитай мене. «

Розділ перший. Униз і вглиб кролячою норою

Розділ другий. Озеро сліз

Розділ третій. Гасай-Коло та Довгий Хвіст

Розділ четвертий. Кролик крутить Крутихвостом

Розділ п’ятий. Що порадила Гусінь

Розділ шостий. Порося та перець

Розділ сьомий. Божевільне чаювання

Розділ восьмий. Королевин крокет

Розділ дев’ятий. Розповідь Казна-Що-Не-Черепахи

Розділ десятий. Омарова кадриль

Розділ одинадцятий. Хто вкрав пиріжки

Розділ дванадцятий. Свідчить Аліса

Передмова «Прочитай мене. «

Колись давно — майже півтораста років тому, коли й прабабусі твоєї не було ще на світі, — жила собі в Англії дівчинка на ймення Аліса Ліддел.

Аліса мала тата, маму, двох сестричок і кицьку Діну. А ще вона мала гувернантку, яка мешкала в них у домі спеціально, аби навчати сестричок Ліддел добрих манер. Бо ж не так-то воно легко навіть якщо ти вже опанувала всі чотири арифметичні дії й умієш провідміняти іменник «миша», — запам’ятати назубок усі незліченні правила щоденної ґречності: як робити при знайомстві кніксен, і як за столом ніколи не брати першого кусня собі (навіть коли на солодке подають сливовий пудинґ!), і як ніколи не забалакувати першою до дорослих, а мовчати, доки вони самі не заговорять до тебе, і як розмовляти правильною й гарною мовою, без жоднісінького слова-паразита (ти ж знаєш, як важко їх позбутися, усіх отих «ну» і «карочє»). На кожен твій крок існує якесь неписане правило: порушиш — зостанешся не тільки без десерту, а й без обіду взагалі!

Атож, тогочасною Англією правила королева Вікторія, і правила вона довше за будь-кого з британських королів — аж шістдесят чотири роки: від 1837-го по 1901-й, так що ціла та доба згодом дістала в історії назву «вікторіанської». Коли англійці тепер кажуть на щось чи на когось «вікторіанський», це те саме, що сказати — незворушний і застебнутий на всі ґудзики.

Ось у таку добу й випало жити Алісі Ліддел.

Майже всі ігри тоді були тихі й малорухливі, мовби придумані зумисне, щоб діти якомога менше бігали та якомога менше зчиняли галасу Та не дуже й побігаєш у такому вбранні, як тоді одягали дівчаток — зашнуровуючи й застібаючи на сотні ґудзичків та гапличків! Найвідповіднішим для них вважався крокет — дуже поштива гра, в яку не гребувала грати навіть королева. Гравці статечно й неквапно походжали по зеленій галявці, по черзі заганяючи великими, як хокейні ключки, молотками маленькі м’ячики до маленьких пронумерованих ворітець. Але й така забава випадала далеко не щодня. Переважно чемні дівчатка просиджували тихо, як мишки, за іграми настільними — картами або шахами.

Хоч Аліса й була дівчинкою безперечно чемною і добре вчилася в школі, й слухняно завчала напам’ять десятки неймовірно нудних та повчальних віршиків із шкільної читанки, — проте вона не вельми любила довго сидіти на одному місці. Її цікавило геть усе на світі, і невситима її допитливість раз у раз брала гору над добрим вихованням.

І ось тут настав час розповісти про найголовніше. Про те, що, крім тата, мами, сестер, гувернантки й кицьки Діни, в Аліси Ліддел був улюблений і вірний друг — пан Чарлі. Тобто насправді його звали Чарльз Лутвідж Доджсон, а що він трохи затинався, то, рекомендуючись незнайомим, вимовляв своє прізвище як «До-до-доджсон», тож сестрички Ліддел і прозвали його — Додо (так зветься один вимерлий вид великих, смішних і незграбних птахів). Але пан Чарлі нітрохи на таке прізвисько не ображався, бо, сам бувши неабияким витівником, залюбки перекручував на різні лади не тільки власне ім’я, а й всі імена, назви, пісеньки й віршики, які лиш трапляли йому на слух — особливо ж довжелезні занудні поемища з Алісиної читанки.

Дівчатка падали зо сміху (а гувернантка їхня в цей час, мабуть, губи кусала від злості!), коли милий, любенький-дорогенький Чарлі-Додо починав бавити їх своїми віршовими дражнилками. Та хіба тільки дражнилками! Невтомний на прекумедні вигадки, в усіх іграх він був Алісі та її сестрам найпершим товаришем — дарма що в гості приходив як товариш їхнього тата. Адже пан Чарлі був не просто собі Додо, а професор найславнішого університету Англії — Оксфордського, і викладав математику й логіку в тому самому коледжі Христової Церкви, де Алісин тато був деканом. Ба більше — професор Доджсон мав священицький сан! І такий поважний чоловік, підтикавши довгу чорну рясу, годинами бігає по лужку та регочеться з дітлахами!

«Не інакше як світ кінчається!» — нишком обурювалась Алісина вікторіанська гувернантка, але що вона могла вдіяти?

Дорослі здебільшого таки вважали професора диваком, хоч він і написав для них силу-силенну премудрих книжок з математики й логіки. Коли скласти всі ті книжки докупи, то за все професорове життя (а помер він 1898 року, мавши 66 літ) набереться близько двохсот томиків, тобто аж п’ять полиць — ціла тобі бібліотека! І зовсім осібно — на окремій полиці — стоятимуть кілька, що не містять ні формул, ні креслень, і підписані не справжнім професоровим іменем, а псевдонімом — Льюїс Керрол. А вже серед тих найосібнішими будуть оці дві повісті про Алісу, що їх ти тримаєш зараз у руках.

Усе почалося з того, що одного спекотного літнього дня пан Чарлі вибрався з Алісою та її сестрами на прогулянку човном. Той день — 4 липня 1862 то року — назавжди увійшов в історію світової літератури. Бо там, на воді, сидячи за веслами, Чарлі-Додо розповів Алісі найхимернішу казку, яку їй будь-коли траплялося чути. Так народився великий англійський письменник Льюіс Керрол.

У казці мовилося про неї саму, Алісу: про те, як вона раз погналась була за білим кроликом — і опинилася в країні, зовсім неподібній до тої, в котрій жила з татом і мамою, з усіма своїми шкільними підручниками, приписами й правилами доброго тону. В тій чудернацькій країні всі звичні земні правила що не крок летіли шкереберть: птахи й комахи, риби й звірята, і геть фантастичні поторочі, і, звичайно ж, король із королевою (без королів-бо ніяка країна неможлива, навіть якщо вона Країна Чудес), — усі навперебій варнякали казна-що й чинили глупство за глупством, ніби зумисне заповзялися передражнювати все, чого Алісу дога було навчено — цебто всі її уявлення про те, яким має бути правильний світ. Навіть у крокет там грали ціпком неправильно а вже поводилися всі, без винятку, так, ніби зроду й не чули про добрі манери! А проте, хоч би які шалені пригоди випадали та» Алісі, вона ні разу не злякалася — її й на хвилинку не полишила цікавість: а що ж буде далі? А всяк же знає: поки тобі цікаво — гра триває! (Навіть якщо це гра завдовжки в життя. )

Чарлі-Додо також це знав — хоч він і був на двадцять років старший за Алісу, але гратися за тих двадцять років не розучився як то трапляється з більшістю дорослих. Не дивно, що вони таї здружилися — професор математики і маленька дівчинка. Їхні гра в казку продовжилася й тоді, коли Аліса трошки підросла і на, усе в світі їй запраглося чимшвидше перейти зі становища маленької дівчинки, яку повчають усі, кому заманеться, до рангу доросле дами, перед якою — навпаки — всі шанобливо замовкають. Мовою шахів, що в них так часто грали Чарльз і Аліса, це зветься перейти з пішаків у королеви. І Керрол вволив це Алісине бажання, цим разом перенісши її пригоди у світ за дзеркалом, де і розігрується отака шахова партія. А в числі фігур, що супроводять дівчинку на шляху від першої до восьмої лінійки, зобразив і себе в подобі Білого Лицаря. Це він, незграба, верхи на конику, обчіпляному всякою всячиною, без угаву торочить Алісі про свої дивацькі винаходи, а на прощання просить її озирнутись і помахати йому рукою. Дівчинка стає дорослою. Грі кінець — і дитячій дружбі також.

(Через багато-багато років, коли Чарльза Доджсона вже не буде на світі, а Аліса Ліддел буде старенькою бабцею, вона згадає це прохання свого Білого Лицаря — і напише про нього прегарну книжку спогадів: ніби справді озирнеться й помахає йому рукою, перш ніж переступити за останню лінію свого життя.)

Казка ця, як усе в Керрола, «з секретом». Як відомо, в дзеркальному зображенні все обертається до нас навспак. Дівчинка, яка стане перед дзеркалом, тримаючи в правій руці помаранчу, побачить, що дівчинка в дзеркалі тримає ту саму помаранчу — в руці лівій. Одна мала розумниця, коли пан Доджсон показав їй цей фокус, спитала в нього:

— А якби я стояла по той бік дзеркала, то я б тримала помаранчу в правій, правда ж?

Чарльз Доджсон засміявся і сказав, що це найкраща з усіх можливих відповідей. Справді-бо, головне, так ніким і не з’ясоване питання — по який, власне кажучи, бік дзеркала ми перебуваємо? Котра з двох дівчаток є відносно другої відображенням? Може ж, задзеркальні люди вважають своїми відображеннями -г нас, так само, як ми — їх? Чи, як про це сказано в казці, — хто кому сниться..

Всюди у Льюїса Керрола світ дітей і світ дорослих протистоять одне одному. Невідомо, котрий із них сам письменник уважав за справжній, а котрий — за сон чи марево. Напевно відомо лиш те, що дітей Чарльз Доджсон любив далеко більше, ніж дорослих. І чи не тому мільйони дітей у цілому світі ось уже майже сто сорок років так люблять слухати ті чудернацькі історії, якими він колись забавляв свою маленьку приятельку.

Скачать книгу в формате: pdf fb2 epub rtf mobi txt

Читать книгу на сайте: Читать онлайн

Уважаемые читатели, искренне надеемся, что книга «Аліса в Країні Чудес» Керролл Льюїс окажется не похожей ни на одну из уже прочитанных Вами в данном жанре. Очевидно-то, что актуальность не теряется с годами, и на такой доброй морали строится мир и в наши дни, и в былые времена, и в будущих эпохах и цивилизациях. События происходят в сложные времена, но если разобраться, то проблемы и сложности практически всегда одинаковы для всех времен и народов. Гармоничное взаимодоплонение конфликтных эпизодов с внешней окружающей реальностью, лишний раз подтверждают талант и мастерство литературного гения. Финал немножко затянут, но это вполне компенсируется абсолютно непредсказуемым окончанием. Произведение пронизано тонким юмором, и этот юмор, будучи одной из форм, способствует лучшему пониманию и восприятию происходящего. Кажется невероятным, но совершенно отчетливо и в высшей степени успешно передано словами неуловимое, волшебное, редчайшее и крайне доброе настроение. Удивительно, что автор не делает никаких выводов, он радуется и огорчается, веселится и грустит, загорается и остывает вместе со своими героями. Помимо увлекательного, захватывающего и интересного повествования, в сюжете также сохраняется логичность и последовательность событий. Данная история — это своеобразная загадка, поставленная читателю, и обычной логикой ее не разгадать, до самой последней страницы. Благодаря живому и динамичному языку повествования все зрительные образы у читателя наполняются всей гаммой красок и звуков. «Аліса в Країні Чудес» Керролл Льюїс читать бесплатно онлайн необычно, так как произведение порой невероятно, но в то же время, весьма интересно и захватывающее.

У цій статті ми опишемо твір «Аліса в Країні Чудес». Короткий зміст цієї написаної в 1865 році казки пропонується вашій увазі. Ви познайомитеся з її сюжетом. Будуть також представлені вам основні персонажі. «Аліса в Країні Чудес» — захоплююча історія, яка неодмінно вам сподобається. Почнемо нашу розповідь з самого початку, з першого розділу.

Дівчинка Аліса, головна героїня цієї книги, свою подорож по Країні Чудес починає несподівано для самої себе: розімліла від неробства і спеки, вона раптом виявляє кролика, що не дивно саме по собі. Але цей кролик не тільки виявився мовцем (чому Аліса в цю хвилину теж анітрохи не здивувалася), у нього були кишеньковий годинник і до всього іншого він кудись дуже поспішав. Так починається твір «Аліса в Країні Чудес». Короткий зміст книги, звичайно, не описує детально всі події.

Аліса, згораючи від нетерпіння, кинулася в нору за ним і виявилася несподівано у вертикальному тунелі. По ньому стрімко (чи не зовсім, адже дівчинка навіть встигала помічати, що знаходиться на полицях стін, і прихопила банку з написом «Апельсиновий мармелад», що виявилася, на жаль, порожній) провалилася. Але на цьому світі все закінчується, в тому числі і падіння Аліси, і досить благополучно.

Аліса опиняється в залі

Триває твір «Аліса в Країні Чудес». Короткий зміст його складають наступні події. Дівчинка виявляється у великому залі, зник Кролик, зате вона виявила безліч дверей і маленький золотий ключик на столику, за допомогою якого змогла відкрити двері, що ведуть в чудовий сад. Однак потрапити туди не представлялося можливим, оскільки головна героїня виявилася занадто велика. В цей же час їй підвернувся флакончик, на якому було написано «Випий мене».

Цим тільки починаються найцікавіші події твору «Аліса в Країні Чудес». Короткий зміст по главах цікаво. Сам твір ще більш цікаво. Прочитавши авторський текст казки, ви познайомитеся з оригінальною манерою оповіді Керролла.

Аліса, незважаючи на всю свою обережність, зважилася випити з нього і стала стрімко зменшуватися, навіть злякалася, що з нею може статися щось таке, що трапляється з полум’ям свічки, коли її задувають. На щастя, поблизу виявився пиріжок, на якому Аліса прочитала «З’їж мене». Дівчинка, зробивши це, виросла до таких розмірів, що почала вже прощатися з ногами, що залишилися далеко внизу.

Друга і третя глави

Все було тут дуже непередбачувано і дивно. Навіть давно вивчені дівчинкою вірші і таблиця множення виходили у неї косо-криво. Сама себе Аліса не впізнавала, вирішила навіть, що це зовсім не вона, а інша дівчинка. Від нескінченних дивацтв і засмучення головна героїня заплакала, наплакав озеро, в якому мало не потонула.

Твір «Аліса в Країні Чудес», короткий зміст якого представляє ця стаття, далі розповідає нам про те, як дівчинка виявила, що не одна бовтається в цьому дивному слізному озері. Поруч з нею фиркала Миша.

Аліса, будучи ввічливій дівчинкою, завела розмову з нею, так як ніяково було б мовчати. До нещастя, вона заговорила про кішок, згадавши про свою улюблену вихованку, що залишилася вдома. Але, ображена черствістю Аліси, Миша пішла.

Четверта глава

Кролик, який з’явився знову, відправив її, немов служницю, за рукавичками і віялом до себе додому, оскільки збирався відправитися до Герцогині. Не стала сперечатися Аліса, увійшла в будинок, де жив Кролик, але випила з цікавості і там рідини з якогось флакончика. Знову дівчинка виросла до гігантських розмірів, таких, що мало не рознесла його будинок. На щастя, її закидали перетворювалися на пиріжки камінчиками, і дівчинка стала знову крихітною, після чого втекла геть. Багата фантазія у автора казки «Аліса в Країні Чудес»! Короткий зміст твору, між тим, описує лише основні події.

Аліса довго поневірялася в непривітних трав’яних джунглях. Вона трохи не потрапила юному цуценяті на зуб, після чого опинилася біля величезного гриба, на якому важливо сиділа Гусениця і курила кальян.

Дівчинка поскаржилася їй, що вона постійно змінюється в розмірах і сама себе не впізнає, але Гусениця в подібних метаморфозах не знайшла нічого особливого, поставившись без всякого співчуття до розгубленою Алісі. Особливо коли почула, що дівчинку не влаштовує її теперішній зростання в три дюйми, оскільки Гусеницю він дуже влаштовував! Віддалилася ображена Аліса, прихопивши шматочок гриба з собою.

Він згодився, коли головна героїня побачила будинок. Дівчинка пожувала гриб, виросла до розміру в дев’ять дюймів і попрямувала до нього.

Пригоди Аліси в Країні Чудес тривають. Вона побачила лакея, який стояв на порозі, схожий на рибу. Він вручав ще одному, що нагадує жабу, запрошення просимо на партію в крокет до Королеви. Довго з’ясовувала Аліса у Лакея-Жаби, чи дозволено їй увійти, але не зрозуміла нічого з відповідей цього слуги (не позбавлений, між іншим, дивної логіки).

Зрештою дівчинка зважилася і увійшла всередину. Так триває «Аліса в Країні Чудес», книга, яка і сьогодні не втрачає своєї популярності.

Головна героїня виявила, що знаходиться в кухні, в якої було не продихнути від перцю і диму. Тут варила кухарка, а недалеко знаходилася Герцогиня, у якої на руках був волаючий немовля. Кухарка між справою жбурляла посудом в обох. Великий Кот спостерігав з усмішкою за всім цим. Герцогиня коротко пояснила здивованої Алісі, що посміхається Кот через те, що він Чеширський, і сказала, що всі коти можуть посміхатися. Потім вона стала наспівувати знайому начебто колискову верескливий немовляті, але від неї чомусь стало моторошно Алісі. Герцогиня зрештою жбурнула дівчинці згорток з немовлям. Дівчинка винесла з дому похрюкує непосидючого крихту і раптом побачила з подивом, що це Порося, а зовсім не дитина!

Головна героїня згадала мимоволі й інших дітей, з яких, можливо, вийшли б миленькі свинки.

Тривають пригоди Аліси в Країні Чудес. Ось перед дівчинкою знову виник Чеширський Кіт. Вона його запитала про те, куди далі йти. Посміхаючись, Кот пояснив, що якщо Алісі все одно, куди прийти, в будь-якому напрямку можна рухатися. Кот заявив дівчинці спокійно, що в країні, куди вона потрапила, все ненормальні, і зник. Але не весь. Залишилася його широка усмішка, яка висіла ще довго в повітрі.

Особливо в нагоді ця властивість Кота йому, коли Червона Королева, люта і жахлива, наказала відрубати тварині голову (восьма глава). Відразу зник Кот. Одна тільки голова і виднілася в повітрі. Але як можна наказати її відрубати, якщо немає тіла?

Тим часом Аліса попрямувала до березневих Зайцю і потрапила на чаювання.

Божевільний Капелюшник і Заєць змушені були пити чай безперервно в покарання за те, що ці герої вбивали Час. Ці персонажі («Аліса в Країні Чудес») поставилися до головної героїні негостинно — піднімали на сміх і залякували. Дівчинка пішла і потрапила після чергових пригод в королівський сад, де в червоний колір фарбували садівники білі троянди.

Глави з восьмої по дванадцятий

Ось з’явилися подружжя, Червові Корольова та Король, в оточенні придворних — червінців і бубнових карт дрібніші. І хоча вони проявляли до оточуючих суворість, Аліса не злякалася. Вона розсудила, що це всього лише карти.

У залі дівчинка побачила майже всіх знайомих з Країни Чудес. Судили в цей час Червоного Валета, який вкрав спечені Королевою пироги. Раптом викликали головну героїню, яка підросла вже до звичайних розмірів. Про її здорову логіку розбивалися всі спроби залякати дівчинку, що вживаються подружжям.

Розсіялася чарівництво. Дівчинка прокинулася біля сестри на тій же болонню. Це був всього лише сон.

Так закінчується казка «Аліса в Країні Чудес». Книга ця була написана півтора століття тому, але не втрачає своєї актуальності й донині, залишаючись одним з найвідоміших творів для дітей.


Статьи по теме