Нажмите клавишу «Enter», чтобы перейти к содержанию

Охорона Праці Електробезпека скачать

Охорона Праці Електробезпека скачать.rar
Закачек 947
Средняя скорость 4899 Kb/s
Скачать

Охорона Праці Електробезпека скачать

1. Законодавство про охорону праці.

2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії.

4. Пожежна безпека.

1. Законодавство про охорону праці

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Законодавство про охорону праці складається з Закону „Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України (322-08), Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1105-14) та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Закон „Про охорону праці” визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії

Людина, що працює, проводить на виробництві значну частину свого життя. Тому для її нормальної життєдіяльності в умовах виробництва треба створити санітарні умови, які б дали змогу їй плідно працювати, не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров’я. Для цього треба, щоб енергетичні витрати при праці компенсувалися відпочинком та умовами навколишнього середовища. Ці умови створюються забезпеченням працюючого:

— зручним робочим місцем;

— чистим повітрям, необхідним для нормальної життєдіяльності;

— захистом від дії шкідливих речовин та випромінювань, що можуть потрапити в робочу зону;

— захистом від шуму та вібрацій;

— засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

— робочим одягом та різними засобами індивідуального захисту (за необхідності);

— побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що призначені створювати безпечні та нормальні санітарні умови праці;

— медичним обслуговуванням та санітарно-профілактичними заходами, що призначені для збереження здоров’я.

Санітарними нормами та нормами безпеки регламентуються розміри виробничих приміщень.

Параметри повітря у виробничих приміщеннях повинні відповідати санітарним нормам та ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

1. Ділянка виробничого приміщення на одного робітника 4,5 м2

2. Об’єм виробничого приміщення на одного робітника 15,0 MJ

3. Висота одноповерхових будівель (від підлоги до низу несучих конструкцій покриття на опорі) 3,0 м

4. Висота поверхів багатоповерхових будівель 3,0 м

5. Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття, покриття 2,2 м

6. Висота приміщення від підлоги до низу виступаючих конструкцій частин комунікацій і обладнання1.

а) в місцях регулярного проходу людей 2,0 м

б) в місцях нерегулярного проходу людей 1,8 м

7. Розміри пішохідних тунелів, галерей та естакад

а) висота тунелей і галерей від рівня підлоги до низу виступаючих конструкцій 2,1 м

б) ширина тунелів, галерей і естакад 1,5 м

8. Розміри транспортних і комунікаційних тунелів, галерей і естакад:

а) висота проходів 1,9 м

б) ширина проходів при одному транспортері 0,75 м

в) ширина проходів між двома стрічковими конвеєрами 1,0 м

г) ширина проходів при розміщенні трубопроводів, кабелів та інших комунікацій 0,7 м

9. Відстань між машинами, машиною та частинами

10. Ширина воріт для в’їзду в приміщення залізничного транспорту 4,9 м.

11. Ширина воріт для в’їзду в приміщення автомобільного транспорту:

а) ширина автомобіля до 2,0 м 2,0+0,7 м

б) ширина автомобіля до 2,8 м 2,8+1,0 м

в) ширина автомобіля більше як 2,8 м 2,8+1,2 м

12. Кут нахилу стаціонарних металевих драбин для постійного користування, не більше 45°

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки

Електробезпека — система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76.ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения).

Наведене визначення включає 4 фактори. Два з них (електричний струм і електрична дуга) належать до безпосередньо небезпечних і є предметом розгляду даного розділу. Питання охорони праці, пов’язані з електромагнітними полями і статичною електрикою, розглядаються у відповідних розділах підручника.

Електротравма — травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги (ГОСТ 12.1.009-76).

Електротравматизм — явище, що характеризується сукупністю електротравм.

Електроустановки — машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії («Правила устройства электроустановок» — ПУЭ).

Виходячи з наведеного визначення, кожен окремо взятий електродвигун, комп’ютер, внутрішня електромережа в приміщенні, будь-який побутовий споживач електроенергії підпадає під поняття «електроустановка».

Електроприміщення — приміщення, або відгороджені, наприклад, сітками частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, в яких розміщені електроустановки (ПУЗ).

Відкриті або зовнішні електроустановки — електроустановки, не захищені будівлею від атмосферного виливу (ПУЗ).

.Закриті або внутрішні електроустановки — установки, захищені будівлею від атмосферного впливу (ПУЗ), електроустановки, захищені тількі навісами, сітковими огородженнями і т. ін., розглядаються як зовнішні.

Актуальність проблеми електробезпеки. За багаторічними статистичними даними електротравми в загальному виробничому травматизмі складають біля 1%, а в смертельному — 15% і більше. Кількісно електротравматизм в Україні, наприклад, за 1998 р. характеризується такими показниками: всього зафіксовано виробничих електротравм біля 500, у тому числі смертельних біля 150. В тому ж році загальний виробничий травматизм в Україні складав біля 50 000 випадків, у т. ч. 1350 зі смертельними наслідками. Наведені показники підтверджують дані багаторічної статистики щодо частки електротравм у загальному елетротравматизмі по Україні.

Крім виробництва, електроенергія з кожним роком знаходить все більше застосування в побуті. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супроводжується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує виробничі електротравми. Так, у тому ж 1998 р. загальна кількість електротравм зі смертельними наслідками (на виробництві і поза виробництвом) в Україні склала майже 1600, а в усьому світі, за даними міжнародних організацій, зафіксовано біля 25 000 смертельних електротравм. Таким чином, при чисельності населення України менше 1% від світової, кількість смертельних електротравм перевищує 6% від загальносвітової.

Наведене вище свідчить про наявність в Україні серйозної проблеми з електротравматизмом. За кожною електротравмою, і особливо тяжкою, стоять трагедія особи, сім’ї, суспільства, значні матеріальні втрати і втрати трудових ресурсів, несприятливі для суспільства морально-етичні та соціально-політичні наслідки.

Досягнення позитивних змін в динаміці електротравматизму потребує удосконалення нормативної бази з питань електробезпеки, дотримання вимог безпеки при розробці електроустановок, їх спорудженні та експлуатації, підвищення рівня навчання електротехнічного персоналу, всього населення щодо розуміння небезпеки ураження електричним струмом, безпечного поводження при виконанні робіт в електроустановках та при користуванні ними.

Інструкція по загальній електробезпеці

Директор ТОВ « _____________»

_______ ____ __________

Наказ №_____від “_____”_________20__ р.

ІНСТРУКЦІЯ №

по загальній електробезпеці

(відповідає І кваліфікаційній групі)

  1. Загальні положення.

1.1. Працівники, які обслуговують машини станки і механізми з електроприводом (неелектротехнічний персонал), застосовують в роботі ручний електроінструмент, виконують ручні ремонтно-наладочні роботи обладнання, що має електроустановки, або виконують інші роботи, де є небезпека ураження електричним струмом, повинні мати першу групу по електробезпеці.

1.2. Перелік професій цього персоналу визначається керівником підприємства спільно з інженером по охороні праці.

1.3. Група по електробезпеці І (неелектричному персоналу ) присвоюється після щорічної перевірки знань безпечних методів роботи по обладнанню, що обслуговується,особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, або по його письмовій вказівці особою з групою по електробезпеці не нижче – (третьої). Присвоєння І групи оформляється в спеціальному журналі з підписами перевіряючого і працівника, знання якого перевіряють.

1.4. В процесі роботи персонал з І групою, крім щорічної перевірки знань, періодично, але не рідше одного разу на 3 місяці проходять інструктаж по охороні праці в обсязі даної інструкції.

1.5. Однією з причин враження електричним струмом можуть бути оголені провода, відкриті рубильники, не закрите розподільче устаткування, підігрівачі з відкритими нагрівальними елементами, пошкоджена електроапаратура, несправні електрозаземляючі пристрої.

1.6. Забороняється відкривати, вмикати, торкатися руками або предметами установок, якщо обслуговування їх не входить в коло обов’язків.

Необхідно виконувати тільки ту роботу, по якій отримано інструктаж по охороні праці і на яку видане завдання, не передоручати свою роботу іншим особам.

1.7. Забороняється очищати ввімкнені в мережу світильники та лампи.

1.8. Не дозволяється забивати цвяхи та костилі в стіни приміщень, де проходить схована проводка.

1.9. Необхідно остерігатися обірваних проводів, що лежать на землі. Вони можуть бути під напругою. В цьому випадку необхідно виставити охорону і повідомити керівництво чи когось з електротехнічного персоналу.

1.10. При відсутності штепсельного з’єднання підключення пересувних, переносних електропристроїв проводиться лише електромонтером.

1.11. Робота на станках і обладнанні, на висоті і драбинах, тунелях в місткостях, роботи з вантажо-підіймальними механізмами і т.д. проводити у відповідності з інструкцією по даному виду роботи.

2.1. Перед початком роботи необхідно переконатися в справності, вмикаючих і вимикаючих приладів, сигналізації, блокувань, ізоляції.

2.2. Необхідно вияснити, що розміщений головний рубильник, що вимикає напругу на виробничій дільниці, майстерні, тваринницькому приміщенні і т.д.

2.3. У приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом, крім заземлення необхідно застосовувати діелектричні коврики та ізолюючі підставки.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

3.1. Не допускається дор роботи на несправній або зі знятими захисними пристроями машині, а також при несправній сигналізації і контрольних приладах та з відключеним заземленням.

3.2. Забороняється самостійне усунення несправностей електропроводки, електрообладнання. У випадку будь-якої виявленої несправності електроустановки, інструмента, порушення електроізоляції, виникнення пожежі, а також при припиненні подачі струму або перерві в роботі електричний прилад повинен бути відключений від мережі.

При виявленні несправностей необхідно повідомити безпосереднього керівника. Технічне обслуговування і ремонт електрообладнання дозволяється проводити електротехнічному персоналу з квавліфікаційною групою не нижче третьої

Не допускається навіти при крайній необхідності замінювати згорівші електричні лампи загагьної освітлювальної мережі, це повинен зробити електромонтер.

3.3. При роботі з ручними електричними машинами забороняється триматися за провід, по якому живеться ручна електрична машина, зніматм руками стружку або тирсу, розбирати ручну електричну машину та виконувати самостійно будь-який ремонт, працювати з приставкою і драбиною.

3.4. Не можна сідати спиратися, притулятися до корпусу, станини, працюючих агрегатів та механізмів.

3.5. Перш ніж переставляти на нове місце роботи пересувні машини, необхідно відключити напругу або переконатися в тому, що вона відключена.

3.6. Перед розробкою , розкопкою грунту необхідно вияснити в керівника робіт, чи не прокладені в місті розкопки кабельні лінії електропередач. Розробляти грунт над підземним кабелем на глибину більше 30 см. дозволяється тільки лопатою.

3.7. Виконання польових, будіфвельних, вантажо-підіймальних та інших робіт під лініями електропередач можливе лише після отримання спеціального дозвілу (допуску) від керівника робіт.

3.8. При заборі води електропідігрівач необхідно обов’язково відключати від електромережі.

4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.

4.1. Вимикати установку, електроінструмент. Вимикаючи вилку не можна тягнути за шнур – це зможе призвести дойого обриву.

4.2. Привести в порядок робоче місце – прибрати інструмент, прилади, пристосування.

4.3. Про всі помічені пошкодження повідомити безпосереднього керівника.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. Ураження людини електричним струмом відбувається з таких причин:

— при безпосередньому доторканні до струмоведучих частин електроустановок, що перебувають під напругою;

— при доторканні до металевих частин установки, що випадково являється під напругою;

— ураження, викликані “кроковою напругою”, що виникла в місцях розтікання струму в землі (при обриві проводівповітряної мережі) кабелів, що перебувають під землею і т.д., зварювальним струмом та електричною дугою.

5.2. При ураженні електричним струмом необхідно:

— вимкнути устаткування, що перебуває під напругою і до якого дотикається потерпілий, якщо вимкнути або розірвати дроти немає можливості, необхідно відділити потерпілого від струмоведучих частин будь-яким ізолятором (сухим одягом, мотузкою, палицею, дошкою і т.д.;

— потерпілому, що зомлів або перебував довгий час під струмом і прийшов до свідомості, забезпечити спокій до приїзду лікаря або доставити в поліклініку (лікарню) на носилках;

— потерпілого, який прийшов у себе слід зручно рівно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати нюхати нашатирний спирт, розтерти і зігріти його;

— при поганому диханні або його відсутності до прибуття лікаря робити штучне дихання, якщо у потерпілого відсутній пульс одночасно з штучним диханням робити зовнішній масаж сердця.


Статьи по теме