Нажмите клавишу «Enter», чтобы перейти к содержанию

Журнал Нафтова І Газова Промисловість

Журнал Нафтова І Газова Промисловість.rar
Закачек 3207
Средняя скорость 2332 Kb/s
Скачать

Журнал Нафтова І Газова Промисловість

Министерство образования и науки Украины

Запорожская государственная инженерная академия

Кафедра экономики предприятия

по дисциплине «Размещение производительных сил и региональная экономика»

на тему: Нефтяная, нефтеперерабатывающая и газовая промышленность Украины

Выполнил ст. группы

Дата сдачи на проверку:

Запорожье 2010 г.

1. Характеристика нафтової та нафтопереробної промисловості України. 4

2. Сучасний стан розвитку газової промисловості України. 8

3. Основні проблеми й перспективи розвитку нафтової, нафтопереробної та газової промисловості України. 17

Список використаної літератури. 22

Основи ефективного функціонування господарства певної території закладаються ще на етапах районного планування і просторової локалізації підприємств. Оптимальне розміщення підприємства щодо сировинних і трудових ресурсів, районів збуту продукції дає змогу максимально знизити виробничі витрати, затрати суспільної праці, собівартість продукції. Відтак, раціональне розміщення продуктивних сил с одним з найвагоміших чинників зростання економічної могутності України.

Дослідження в галузі розміщення продуктивних сил зумовлені насамперед тим, що райони споживання вироблюваної продукції не збігаються з районами її виробництва через значне територіальне розосередження запасів сировини, палива й робочої сили. Існують значні просторові відмінності в ґрунтово-кліматичних умовах, від яких залежить спеціалізація аграрного сектора економіки, що не завжди відповідає інтересам споживачів.

Сучасне розміщення продуктивних сил в Україні лише певною мірою є результатом територіального поділу праці, зумовленого економічними, соціальними, природними й національно-історичними особливостями та географічним положенням окремих районів. У межах України спостерігається також значна територіальна диференціація просторового розподілу населення і засобів виробництва, який робить актуальною проблему раціоналізації розміщення виробництва. Так, нині суспільство витрачає величезні кошти на транспортування сировини, палива й готової продукції внаслідок територіальної віддаленості елементів виробництва (а ця тенденція є дуже чіткою). Для того, щоб удосконалити розміщення виробництва, необхідно здійснити комплекс противитратних заходів, зокрема зменшити транспортні витрати. Значну роль у цьому відіграє і раціоналізація розміщення продуктивних сил з огляду на екологічну обґрунтованість розміщення нового виробництва, оптимізацію міжгалузевих зв’язків тощо.

Нафтова промисловість – характеризується низькими показниками, хоча багато невикористаних можливостей. Нині перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній Україні, де працюють нафтогазові управління в Чернігівській області на базі Гнідинцівського і Прилуцького родовищ, Сумській – на основі Охтирського і Качанівського родовищ і в Полтавській на базі Сагайдацького, Зачепилівського та Радченківського родовищ. Друге місце займають Прикарпатські родовища (Бориславнафтогаз і Долинонафтогаз). Видобута нафта в Україні має високу собівартість внаслідок способу і умов видобутку. Нафтопереробна промисловість представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським та Надвірнянським нафтопереробними заводами. При потребі 45 млн. тон в Україні у 2006 р. було видобуто 3,8 млн. тон. Перспективним напрямками є: розвідки на суходолі України і у підводних надрах Чорного моря, та використання нафти для виробництва двигунного палива і як сировини для хімічної промисловості.

Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більші. Внаслідок певного вичерпання нафтових родовищ у старопромислових західних районах поряд з пошуками і видобутком нафти у східних районах ширше розгортається геологічна розвідка шельфової зони Чорного і Азовського морів, а також Причорноморської низовини, де останніми роками видобувають промислову нафту.

Балансові запаси нафти в Україні складають 150-170 млн. т. Основні нафтові райони України:

Донецько-придніпровський район (Сумська, Чернігівська, Полтавська області)

Приазов’я та Причорномор‘я

У 2008 році підприємства Держнафтогазпрому виконали заплановані обсяги видобутку нафти і газового конденсату (табл. 2). В Україні видобуто 4138,3 тис.т нафти разом з газовим конденсатом при завданні 4000,0 тис. т.

Видобуток нафти, і газового конденсату здійснюється на 211 родовищах (ВАТ «Укрнафта» — 102 родовища, ВАТ «Укргазпром» — 92 родовища, підприємство «Чорноморнафтогаз» — 7 родовищ, спільні підприємства та компанії — 10 родовищ). Загальний експлуатаційний фонд перевищує 4400 свердловин. Стабілізації видобутку нафти і газу в останні роки було досягнуто за рахунок впровадження комплексу заходів з підвищення ефективності використання ресурсної бази, скорочення числа бездіючих свердловин, впровадження нових методів і технологій нафто-, конденсатовилучення. Проте, на підприємствах, що входять до сфери управління Держнафтогазпрому, обсяги видобутку нафти за останні роки постійно зменшуються. Незначне збільшення видобутку нафти спостерігається тільки на підприємствах АТ «Укрнафта» і «Чорноморнафтогаз».

Зменшення обсягів видобутку нафти і газового конденсату — в АТ «Укрнафта» (97,6 %). У 2008 р. підприємствами Держнафтогазпрому було введено в експлуатацію 4 газових родовища, 45 нафтових свердловин, виведено з бездіі 103 свердловини.

Разом з тим на сьогоднішній день резерви підприємств щодо утримання досягнутих рівнів видобутку практично вичерпано. Нарощування резервів видобутку нафти в Україні можливе лише у разі прискорення введення в експлуатацію нових, вже відкритих нафтових родовищ, буріння на вже розвіданих родовищах додаткових свердловин, залучення іноземних та вітчизняних інвестицій, технологічних та технічних засобів з метою впровадження нових технологій підвищення нафтовилучення, реконструкції та технічного переоснащення виробництва.

На основних нафтових родовищах вже досягнуто нафтовилучення, близьке до проектного. Становище галузі ускладнюється надзвичайно низьким рівнем розрахунків за спожитий газ. Це не дозволяє не тільки вводити в експлуатацію нові родовища і свердловини, а і підтримувати в належному стані існуючі потужності.

Державним бюджетом на 2009 рік передбачено встановлення нульової ставки рентної плати за нафту та 4,27 дол. США за 1000 м3 природного газу для нафтогазовидобувних підприємств України. Враховуючи актуальність розгортання розвідувальних та видобувних робіт на шельфі Чорного та Азовського морів, ДВП «Чорноморнафтогаз» звільнено також від рентної плати і за газ.

Передбачене Державним бюджетом на 2009 рік зменшення нормативу рентної плати за видобуті нафту і газ дасть змогу нафтогазовидобувним підприємствам додатково направити 172,9 млн. грн. на розвиток ресурсної бази, облаштування родовищ і свердловин, збільшення обсягів експлуатаційного буріння.

Водночас вилучення оборотних коштів підприємств в дебіторську заборгованість за реалізовану нафту і газ зводить нанівець ефективність використання коштів, залучених у виробництво за рахунок зменшення відрахувань від рентної плати. Проте внаслідок значної інерційності галузі реальна віддача цих коштів буде відчутною лише в 2010— 2006 рр.

Обсяги перекачки нафти та газу за 2008 рік становили 64386,2 тис. т, що на 812,8 тис. т менше ніж за 2007 рік, у тому числі обсяги перекачки транзитної нафти досягає майже рівня 2007 року (99,0 %), але зменшилися обсяги перекачки нафти для України на 2,5 % (табл. 1).

Завантаження потужностей транзитних нафтопроводів України досягається за рахунок транспортування нафти із родовищ Тюменської області. Виснаження цих родовищ веде до сталого скорочення видобутку нафти у регіоні і відповідно до зменшення обсягів її експорту.

Таблиця 1. Фактичний видобуток нафти та газового конденсату в Україні за 2008 рік

На́фтова і га́зова промисло́вість — науково-виробничий журнал України.

Засновано у 1960 р. ISSN 0548-1414

Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 2600 від 05.05.1997

Періодичність: 12 разів на рік

Мова видання: українська

У журналі «Нафтова і газова промисловість» публікуються матеріали, що висвітлюють актуальні проблеми розвитку галузі: економіки, геології нафти і газу, буріння свердловин, розробки родовищ, видобування, транспортування та зберігання нафти і газу, автоматизації та інформаційних технологій, переробки нафти і газу, охорони довкілля, а також інші матеріали, пов’язані з нафтогазовим комплексом.

Нафту і природний газ в Україні видобувають у Передкарпатті, на Лівобережжі та в причорноморському нафтогазоносному регіоні. Провідне місце належить Лівобережжю. Тут є родовища високоякісної нафти. — у Чернігівській (Гнідинцівське і Прилуцьке родовища), Сумській (Охтирське і Качанівське родовища) та Полтавській (Сагайдацьке, Зачепилівське, Радченківське родовища) областях. Вони мають значну кількість попутного природного газу, який використовується для газифікації навколишніх міст і сіл. Є невеликі родовища нафти й на півдні країни.

Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським і Надвірнянським нафтопереробними заводами.

Найбільші родовища газу зосереджені в Харківській області, серед яких особливо відоме Шебелинське (80% усіх запасів газу в Україні). Також в області розташовані Хрестищенське, Кегичевське, Дружелюбівське і Західнохрестищенське родовища. У сумській області — Рибальське, Качанівське, у Полтавській — Солохо-Диканське, у Дніпропетровській — Перещепинське та в Чернігівській області — Гнідинцівське родовище. Менше п’ятої частини видобутку природного газу України зосереджено в Прикарпатті. Це Дашава і родовища Івано-Франківської області. Доволі значні родовища природного газу на півдні країни і передусім у Криму (Голоцинське, Джанкойське, Глібівське, Оленівське, Задорненське, Стрілківське родовища). В останні роки зростає видобуток газу з дна Чорного моря.

В Україні склалася густа мережа газопроводів, які ведуть від родовищ Харківської області, Передкарпаття і Криму до великих індустріальних центрів: Полтави, Києва, Львова, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Одеси, Харкова, Сімферополя, Севастополя, Ялти тощо.


Статьи по теме